Материнство з TippyTalk: яке воно?

Поговорили про перші кроки впровадження застосунку, перешкоди та успіхи з Наталею Францевою. Її донька Віра використовує TippyTalk у повсякденні і каже з його допомогою важливі для мами слова. Як-от: «мамо, давай обійматися».

Про Наталію та Віру

У 2022 році ми з сім’єю переїхали на Львівщину з Краматорська Донецької області. Я мама двох дітей. Старшому сину Максиму 14 років, а доньці Вірі 6 років. Віруня має аутизм та є невербальною.

Життя до TippyTalk

Як дитина комунікувала раніше?
З самого малечку комунікація Віри виглядала так: крик, керування моєю рукою до бажаних предметів, плач. Також вона самостійно брала все, що було в доступі, — без прохань і звуків. Після встановлення діагнозу та початку корекційних занять, вона навчилась вказівному жесту, який використовувала для прохань.

Що було найважчим для вас, як для мами?
Загалом, як мама, я розуміла її більше за інших. Інстинктивно здогадувалась, що вона хоче, почала більше читати інформації про РАС і багато речей для мене стали зрозумілішими. Але поступово мені ставало складніше «вгадувати» і «догоджати» інтуітивно. Вона істерила на прогулянках — неможливо було зрозуміти, що не так, що вона хоче, чому постійно плаче. При цьому вона з явною радістю одягається, щоб вийти на вулиці. Їй було щось потрібно, але я її не розуміла.

Окрім цього, відбувся регрес в харчуванні, відмова від шаленої кількості введених продуктів. Я буквально не знала, чим її годувати. А домовитись про щось або спитати, що б вона хоче поїсти було неможливо. Попереду чекав садок. Я переживала, що це і так стрес для неї, а ще й без інструменту спілкування. Я розуміла — через аутизм, зокрема, Віра по-іншому сприймає світ, але вона перш за все людина, має безліч потреб, які не може донести до мене.

У Віри було дуже низьке розуміння зверненої мови, тому щось пояснити їй було важко. На корекційних заняттях ми зі спеціалістами також радились, і в один голос всі стверджували — дитині потрібна АДК. І чим раніше, тим краще. Розпочали ми з введення карток PECS. Це беззаперечно класна система, проте я сподівалась знайти щось більш компактне, сучасне і без тонни паперу. І знайшла!

Знайомство з TippyTalk

Як дізналися про застосунок?
Якось, коли Віра була на заняттях в корекційному центрі, спеціалістка обмовилась, що одна з родин невербального хлопця почала використовувати якийсь застосунок для спілкування в телефоні. Я спитала, що це за родина і виявилось, що я знаю їх!

На щастя, в хлопчика тоді вже запустилось мовлення і потреба в застосунку стала неактуальною. Проте мама поділилась зі мною інформацією та скинула посилання на допис у Фейсбук, де ГО «Говори!» шукала дітей з садочків Львова для впровадження TippyTalk. Я написала ГО в особисті. Садочок у Пустомитах не підходив для цієї ініціативи, але, поспілкувавшись з представницею «Говори!» Соломією, я отримала пропозицію самостійно пройти навчання з користування застосунком. Я погодилась і, порадившись зі спеціалістами з розвитку, вирішила спробувати запровадити TippyTalk як метод комунікації для Віри.

Чому вирішили спробувати?
Ознайомившись з TippyTalk я зрозуміла, що він покриває мої запити: багато інформації в зручному гаджеті, можливість додавання фото, озвучення карток українською, самостійне озвучування за потреби.

Зручність і відсутність потреби в друкованих матеріалах — це було для мене важливо. І це було легко для Віри. Більш цікаво в користуванні. Бо вона якраз почала проявляти інтерес до картинок на телефоні.

Чи були сумніви?
Були. Стандартні сумніви тривожних батьків — дитина так ніколи і не захоче говорити, якщо отримає альтернативний інструмент для спілкування. Але це міф, АДК навпаки стимулює мовлення (просто у кожної дитини свій ресурс і потенціал), зменшує тривожність та покращує якість життя родини.

Моя дитина не «не хоче» говорити. Вона не може це робити з причин, які від неї не залежать, така її природа. І наша задача — допомогти їй бути почутою. До слова, ми не полишаємо занять з логопедом і не плануємо їх завершувати.

Перші кроки до застосунку

Яким був початок користування?
Позитивним. Віра дуже швиденько зрозуміла, що до чого. Її зацікавили знайомі зображення і той факт, що TippyTalk їх проговорює.

Що виявилося найпростішим?
Визначитись з мотивацією для успішного навчання. Перша папка, яка з’явилась в застосунку, — це «Десерт», з кількома видами її улюблених ласощів.

Що було найскладнішим?
Доводилося постійно нагадувати Вірі, що треба скористатись саме планшетом для висловлення. Тобто ми мали бути наполегливими, але не тиснути, щоб вона не нервувала. Будь-які зміни її тригерять. Тому після такого завзятого початку вона почала протестувати і відмовлятись використовувати TippyTalk. Типу: мамо, побавились і годі, я хочу знову просити «по-старому». Я на ентузіазмі розігналась на початку з кількістю папок і карток, це була помилка. Я зробила крок назад — почала з початку. Не збільшувала арсенал нових зображень, не закріпивши успіху з попередніми.

Перші успіхи у TippyTalk

Які слова від Віри запам'яталися найбільше?
Вона натиснула на моє фото, яке озвучилося як «мама», і поки заходила в меню карток, я відповіла «так, доню». Віра у відповідь обрала картку «я хочу чіпси»))) Вийшов прекрасний міні-діалог з донькою)) В цей момент я засміялась і Віра посміхнулась теж. Це таке класне відчуття, не передати словами)

Коли ви зрозуміли, що застосунок працює?
Ми почали отримувати перші плоди старань — ініціативу від Віри в користуванні планшетом. Зменшились прояви небажаної поведінки, вона тішилась, що її розуміють. Згодом ми навіть придумали спеціальний жест, яким вона могла попросити планшет, якщо раптом він десь в недосяжності опинився. Вона цей жест швидко запам’ятала. Планшет з TippyTalk став опорою Віри. Донька вивчила, як виглядає його іконка, навіть у мене в телефоні без проблем її знаходить. Я знаю, що Віра сама знайде в телефоні, включить застосунок і скаже, що треба.

Як змінилося життя

Що стало легшим?
Стало легше порозумітись. Ми ведемо діалог з донькою. Я питаю, чим займемось після занять, що будемо купувати в магазині, в якому форматі пройде прогулянка. Я розказувала вище, якими виснажливими були виходи на вулицю та прогулянки раніше. Тепер домовляємось з Вірою еред виходом — беремо самокат, велосипед чи йдемо пішки, відвідуємо майданчик чи стадіон. Коли маршрут побудовано, все обговорено — всі щасливі!

Вона стала менше тривожитись, більше вказувати на свої потреби і побажання. Віра росте, змінюються її вподобання, змінюється наповнення застосунку. Наприклад, в садочку вона не снідає, але я знаю, що вона не ходитиме голодна до обіду, бо може повідомити про те, що хоче з’їсти свій перекус з дому. Або сказати, що потребує усамітнення в ресурсній кімнаті, коли втомилась від шуму.

Чи стало менше фрустрації?
Звичайно. У Віри також покращилось розуміння мовлення і тепер легше стало з нею домовлятись, щоб уникати істерик. Ясно, що Віра так і залишилась дитиною, вона все ще може бешкетувати і капризувати, протестувати проти чогось, кричати і поплакати…Ну і аутизм нікуди не дівся) Але в більшості ситуацій ми за допомогою застосунку вже можемо порозумітись.

Як змінилися стосунки в родині?
Вірин брат сам сформував папку в TippyTalk з їх спільними іграми вдома. І ось Максим, який свого часу найбільше страждав від Віриної байдужості та відсутності мовлення, зараз трошки втомився від її постійної уваги. Як тільки він приходить додому, вона вже біжить з планшетом і натискає «Максим, пограємо в мяч», «пострибай зі мною», «давай боротися») Максим вже Віри неї втікає)) Ми всі відчули Вірину увагу. І це чудовий прогрес!

Чи стала дитина більш самостійною?
Так. Ми загалом завжди стараємось максимально вчити Віру бути самостійною в побуті, в якихось соціальних ситуаціях. Планшет з застосунком цьому також сприяє.

Улюблені моменти, які подарував застосунок

Віра сенсорно чутлива. Вона дуже не любить обійми та поцілунки, ми це поважаємо і не нав’язуємо. Але подекуди і в цьому у неї виникає потреба. Вона підходить з планшетом, тисне «мама, давай обійматися» — і я миттєво відкидаю будь-яку діяльність, даруючи їй свої міцні обійми. Треба бачити в цей момент обличчя дитини! Це найщасливіше обличчя на світі! Вона хотіла цього от саме зараз, не вчора і не тоді, коли хотіла я. Віра відчула цю потребу, озвучила і отримала зворотній зв’язок. Обожнюю ці миті!!

Поради іншим батькам

Що б ви сказали мамі, яка тільки починає знайомство з АДК?

Пробуйте. Не чекайте, поки дитина заговорить, щоб почати її розуміти. АДК не заважає мовленню — вона дає дитині голос ще до того, як з’являться слова.

Не бійтеся, якщо спочатку здається, що не виходить нічого. Не бійтесь зроби крок назад за потреби, спитати поради у спеціаліста або іншої мами.

Я розуміла, що вода точить камінь. Терпіння і не здаватись. Не порівнювати свою дитину ні з ким крім неї самої — і рухатись у власному темпі.

Для мене TippyTalk — це місточок зв’язку між мною і донькою, це без перебільшення її голос!